Найпростіше провести аналогію між системою електропостачання та... водопроводом з каналізацією. Фактично між ними дуже багато спільного – набагато більше, ніж люди можуть собі уявити.
Головна фізичне схожість між водою та електрострумом полягає у тому, що і те, й інше тече у певному напрямку. Тільки у одному випадку рушійною силою цього процесу є тиск у трубопроводі, а у іншому – напруга. Тому почнемо з простого: у якому напрямку тече вода? З ємності з більшим тиском до ємності з меншим. Якщо ж різниці у параметрах між ними немає, й течії не буде. Електричний струм поводиться точно так само: він існує тільки на тому відрізку дроту, тільки між тими точками, які мають відмінний потенціал. Аналогія тут проста: труба – це дріт або кабель, тиск у ній – це різниця електричних потенціалів, а вода – це струм.
До речі, термін «витік» однаково зрозумілий у обох сферах. Як вода може витікати через найменший отвір у трубі, так і струм – через мікроскопічні тріщини у ізоляції дроту. У першому випадку допоможуть датчики протікання, а у другому – ПЗВ. Знову ж: самі по собі витоки зазвичай не шкодять системі, й вона може майже нормально експлуатуватися протягом ще деякого часу, але при цьому наслідки приносять людині істотний дискомфорт.
Нам складно розділити процес приходу та відходу енергії здебільшого через те, що ми знаємо про наявність двох контактів у системі. Зазвичай людям здається, що обидва дроти приносять щось чарівне від далекого джерела до споживачів у їхніх квартирах, й ця субстанція перетворюється нв світло, обертання двигунів, роботу електронної техніки та комп'ютерів. Насправді ж, електрика виконує свої функції завдяки транзиту енергії між точками, а не її кінцевій доставці окремо узятій люстрі. При цьому і джерело, і стік цієї енергії розташовані у рамках цілісної системи – у вигляді кабелю або розетки. Тому подумки відокремити один етап цього процесу від іншого для нас і проблематично, тому він і здається нам чарівним, а лампочку усі вважають пожирачем енергії, яка перетворює струм на світло. Насправді ж, і промені, і теплове випромінювання – це, скоріше,побічні ефекти від течії струму як природного явища, які людство зуміло поставити собі на службу.
Підводячи підсумки, обов'язково хочемо внести ясність: уся наведена вище інформація покликана дати загальне уявлення про те, як влаштована електрика, допомогти сформувати думку про загальну структуру та роботу електромереж. Такі аналогії та ілюстрації – лише умовність, яка допомагає зрозуміти суть, але аж ніяк не наукова істина. Тут ми взагалі не стали зачіпати тематику, пов'язану з існуванням електромагнітних полів, але ж саме вони визначають властивості струму та його вплив на системи. У даному випадку обговорювалися скоріше структурні моменти, пов'язані з тим, як електрика влаштована та приносить користь.
